підмести
Смотреть что такое "підмести" в других словарях:
відмести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підмести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відмести — див. відмітати … Український тлумачний словник
підмести — [п ідмеисти/] еиту/, еите/ш, еитеимо/, еитеите/; мин. м і/ў, меила/; нак. еити/, еит і/т … Орфоепічний словник української мови
відметений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмести … Український тлумачний словник
відмітати — а/ю, а/єш, недок., відмести/, ету/, ете/ш; мин. ч. відмі/в, мела/, мело/; мн. відмели/; док., перех. 1) Мести що небудь від чогось. 2) перен. Відкидати … Український тлумачний словник
підметений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підмести. || підме/тено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Чистий, прибраний (мітлою) … Український тлумачний словник
підмітати — а/ю, а/єш, недок., підмести/, ету/, ете/ш, док., перех. 1) Замітаючи, робити чистим (підлогу, вулицю і т. ін.). || Мітлою згортати, збирати що небудь, очищати від чогось. 2) перев. док., перен., розм. Забрати все до останку … Український тлумачний словник
попідмітати — а/ю, а/єш, док., перех. Підмести багато чого небудь, у багатьох місцях. Попідмітати кімнати. || Вимести все у багатьох місцях … Український тлумачний словник
відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… … Словник синонімів української мови